Олена не стала виїжджати з рідного Коростеня, що на Житомирщині, коли війна підійшла до міста впритул. Хтось має вижити, запам’ятати ці події й передати цей досвід далі – такою була мотивація жінки. Свою історію Олена, вихователька в дитячому садочку, довірила Музею “Голоси Мирних” Фонду Ріната Ахметова.
За день до повномасштабного вторгнення онучка Олени, Кіра, несподівано купила український прапор.
“Вона принесла його додому, одягнула, як хустину, обгорнулася й сиділа дуже сумна. Я здивувалася, запитала, що трапилося. Вона відповіла, що нічого – просто їй зараз так хочеться. Вже через кілька днів я зрозуміла, що дитина як щось передчувала”, – ділиться Олена.
У місті є декілька підприємств, в які ворог намагався поцілити. Відтак вибухи там лунали постійно, а довкола утворилося багато вирв. Олена із чоловіком та онукою не раз і не два ночували у підвалі. Але жінка від початку була налаштована оптимістично.
“Ми маємо підтримувати наших дітей. Маємо навчити наступні покоління варити борщі, ліпити вареники і взагалі готувати українські страви”, – переконана Олена.
Щоб відволіктися від постійних думок про небезпеку, Олена почала волонтерити. Робила це із максимальною самовіддачею, надихаючи інших жителів Коростеня.
“Наші хлопці – це найкраще, що в нас є”, – наголошує вона. Дивіться історію Олени за посиланням.
Колекція Музею “Голоси Мирних” Фонду Ріната Ахметова налічує понад 130 тисяч історій про війну. Це найбільша у світі колекція історій мирних людей, які постраждали від війни росії проти України.
Розкажіть свою – на порталі Музею або на безкоштовній гарячій лінії 0800509001.
Джерело: OBOZ.UA