Нещодавно значний резонанс викликав законопроєкт № 13233, який просували Мінфін та Кабмін. Він передбачав створення єдиного державного реєстру банківських рахунків, електронних гаманців і сейфів фізичних та юридичних осіб, адміністрованого ДПС.
Водночас важливо: у цей реєстр планували включати лише метадані – IBAN, дату відкриття/закриття, тип рахунку, дані власника чи договір на сейф. Жодної інформації про залишки коштів, рух грошей чи вміст сейфів у ньому не передбачалося.
Ідея викликала дискусію – насамперед через опір Національного банку України, – а в липні 2025 року законопроєкт №13233 було знято з розгляду у Верховній Раді.
Втім, розслаблятися не варто. Причина не лише у внутрішніх суперечках. Створення централізованих реєстрів рахунків прямо передбачене 5-ю Директивою ЄС з протидії відмиванню коштів (AMLD5, ст. 32a). У рамках руху до ЄС Україна буде змушена імплементувати ці норми – питання лише часу й форми.
Те, що вже є сьогодні
Багато хто забуває: певні елементи такого реєстру вже існують. Банки давно повідомляють податкову про відкриття та закриття рахунків, а відомчі бази даних дозволяють ДПС відслідковувати зміни. Крім того, банківська таємниця в Україні вже серйозно послаблена:
- Національна поліція, БЕБ, СБУ, ДБР та інші правоохоронні органи отримали право доступу до банків для підтвердження факту наявності рахунків без рішення суду.
- Нотаріуси також мають спеціальний доступ у низці випадків (наприклад, щодо майна безвісти зниклих).
У законопроєкті № 13233 передбачалося, що всі дані надходитимуть автоматично, а доступ до них отримають уповноважені органи — НАБУ, НАЗК, АРМА, БЕБ, Держвиконавча служба та інші. Причому – без судового дозволу, лише на підставі так званого “спеціального доступу”.
Офіційна позиція: “банківська таємниця захищає злочинців”
Міністр фінансів Сергій Марченко заявляв, що “банківська таємниця захищає злодіїв і злочинців”. За його словами, “не треба боятися розкривати банківську таємницю, яка, як ми вважаємо, від чогось нас захищає”.
Проте, якщо міністру всюди мерехтять злодії, то, можливо, це віддзеркалення його власного світогляду? Не дивно, що після подібних висловлювань дедалі більше українців віддають перевагу зберіганню грошей у банках США чи інших неєвропейських країн, або ж у криптовалюті.
Ще комічніше виглядає спроба законопроєкту № 13233 включити в реєстр електронні гаманці. Українські банки їх у класичному розумінні не відкривають. Реальні “wallets” українці отримують або у закордонних фінансових сервісах (PayPal, Wise, Revolut), або на криптобіржах (Binance, Coinbase тощо), які взагалі не підпорядковуються українському регулятору.
“Квіточки” проти цифрової гривні
Створення реєстру рахунків і сейфів – це лише “квіточки”. Справжня загроза може виникнути, якщо Україна запровадить цифрову гривню (CBDC). У цьому випадку мова піде не лише про номери рахунків чи IBANи, а про повний контроль над рухом усіх грошей у країні. Кожна транзакція стане прозорою для регулятора, і тоді банківська таємниця може остаточно накритися мідним тазом.
Висновок
Відкликання законопроєкту №13233 – лише тимчасова пауза. Україна рухається в ЄС, а отже, рано чи пізно створення реєстру рахунків стане реальністю. Питання лише в тому, чи знайде влада баланс між європейськими зобов’язаннями та захистом прав громадян. Бо без цього довіра до банківської системи і далі падатиме, а українці шукатимуть безпечніші фінансові гавані – від закордонних банків до криптовалют.
Джерело: OBOZ.UA