Як і очікувалося (але не всіма), результати зустрічі Президента Трампа з бандитом Путіним на Алясці виявилися для Америки, Європи та України нульовими. Трамп полетів назад до Вашингтона лузером, а Путін отримав те, що хотів: відтермінування введення убивчих для російської економіки санкцій і прийняття своїх територіальних вимог до України.
Летіти Зеленському до Вашингтона для зустрічі з Трампом не має жодного сенсу, оскільки Трамп повторить йому те, що сказав Путін. Однак відмовлятися від цієї зустрічі президент України не може, тому що Трамп здатний через свою дурість узагалі зупинити будь-яку військову допомогу Україні. Що найцікавіше з усього, що сталося в Анкориджі. Зовсім не червона доріжка для військового злочинця і не обіймашки з ним американського президента, а їхній відхід після спільної пресконференції без відповідей на запитання масмедіа (про що, безсумнівно, попросив Путін, пославшись на свій “напружений графік роботи”). Це сильно розлютило американську пресу, яка не звикла до такого поводження, і невдоволення висловив навіть лояльний Трампу Fox News. Усе це президенту США пригадають і дуже скоро.
Тепер про головне. Лідери провідних країн Європи стрепенулися і знову задумалися – що робити? Вони, як і Президент Зеленський, досі не хочуть або не в змозі зрозуміти витоки цієї війни. Росії не потрібні ніякі території, вона не збирається рятувати ніяких росіян ні поруч, ні віддалік. Це війна ідеологій: неонацистської з ліберально-демократичною. Поки вони цього не зрозуміють, війна триватиме. Лідери будь-якої країни не політологи і не філософи, вони політики і зазвичай вдалі, але за їхні помилки розплачується народ, а не вони. Ось у цьому і вся проблема. Зустріч на Алясці підштовхнула багатьох сенаторів-республіканців переглянути свою позицію щодо Трампа, якого вони почали звинувачувати в слабкості та недієздатності. Їхній головний аргумент – безрезультативна зустріч на американській землі їхнього Президента з військовим злочинцем є ганьбою всієї Америки, а не тільки одного Президента.
Тепер Європа і Президент Зеленський знову робитимуть заяви і підписуватимуть спільні декларації, які не дадуть жодного ефекту. Якщо більшість республіканців у Сенаті та Конгресі наважаться на демарш проти свого Президента, тоді може бути якийсь толк. Часу в них залишилося зовсім мало – до літа наступного року, коли розпочнеться передвиборча кампанія до головного законодавчого органу країни. Війна в Україні має всі шанси тривати до зими 2026 року без будь-яких успіхів для армії рф. Українська армія теж навряд чи зможе відвоювати захоплені території. Жодної домовленості ні про який мир з Путіним досягнуто не буде. Росія втратила всіх своїх друзів, окрім Пн. Кореї та Нікарагуа, на яких можна покластися. Вся надія на Трампа, однак і тут все може обернутися не так, як хочеться Кремлю. Російська економіка котиться в безодню і тут їй ніхто не допоможе. Одного не дуже чудового ранку для Москви російський обиватель десь у Хабаровську або Якутську може прокинутися і побачити на вулиці зовсім інші прапори, ніж ті, на яких він ще вчора молився.
Джерело: OBOZ.UA