Можна дивуватися терпінню трампа, якого путін постійно водить за ніс. Дехто каже про нерозуміння ситуації американським президентом, який за чисту монету сприймає заяви президента російського про вічну дружбу. Інші стверджують, що у путіна є вбивчий компромат на трампа, так що останньому краще мовчати і покірно й смиренно кивати головою.
Не будемо гадати на кавовій гущавині. Поговоримо про сімейні цінності, які є священними для трампа. Принаймні так він каже.
Пригадаємо ситуацію з поверненням українських дітей, яких росія під різними приводами вивезла на свою територію. Багатьох з них усиновили. Неповернення українських підлітків стало причиною того, що Міжнародний кримінальний суд виписав арешти путіну і російському дитячому обмундсменові.
Проблемою українських дітей зайнялася Меланія, дружина трампа. Здавалося, путін галантно повівся з нею, відпустив декількох українців, але ж проблема не розв’язана в принципі. Тоді це не сприйняли як вишукане знущання кремлівського диктатора.
А ось щодо зятя трампа цього вже не скажеш.
Джаред Кушнер приїхав до Москви, сподіваючись, що путін погодиться з так званим мирним планом по Україні, тим більше, що абсолютна більшість пунктів перегукувалася з московськими намірами про нашу капітуляцію. Натомість людожер затримав доступ до свого тіла на дві з половиною години, а потім ще впродовж п’яти годин читав лекцію про Рюриковичів. Договір в американському варіанті не сприйняв.
Боюсь, що і сімейні цінності виявляться для Трампа порожнім звуком на тлі його прагнення стати лауреатом Нобелівської премії миру і ймовірним компроматом на нього з боку путіна. Так що китайський васал зможе й далі вишукано знущатись з трампа і знищувати українців.
Трамп уже не любить слова “дедлайн”, але у нього на носі 250-ліття США. Йому, кров з носа, потрібне ювілейне, десяте, чи яке там, закінчення війни…
Джерело: OBOZ.UA