Святкування дня перемоги – головного свята російської “імперії” – в Москві 9 травня може перетворитися на загальнонаціональну ганьбу. Кремль заявив про триденне перемир’я, але Україна дотримуватиметься його лише за умов, що Захід, зокрема, США, запропонують щось взамін. Зважаючи на те, що українська армія має на озброєнні далекобійні засоби ураження, московське свято може супроводжуватися вибухами і сиренами, й проводити його доведеться у бомбосховищах.
Яким має бути реальне перемир’я? Передусім, воно має тривати щонайменше 30 днів. Окрім того, вкрай важливо забезпечити відповідний моніторинг його дотримання. Адже попередній досвід показав, що країна-агресор користується перемир’ями, аби підступно порушувати їх на використовувати на свою користь.
Таку думку в ексклюзивному інтерв’ю OBOZ.UA висловив виконавчий директор Українського центру безпеки та співпраці Дмитро Жмайло.
– Спецпредставник президента США Кіт Келлог повідомив, що 23 квітня Вашингтон представив Україні 22 “конкретні умови” задля закінчення війни. Повний список він не оприлюднив, проте, сказав, що одна з умов – повне припинення вогню на 30 днів. Келлог також зауважив, що не всі умови сподобалися українській стороні, але “це нормально”. Як ви вважаєте, якими могли бути ці умови і як їхня реалізація може виглядати на практиці?
– Що могло не сподобатися? Звісно, на першому місці – визнання анексії Криму. За попередньої каденції Трампа був ухвалений акт Конгресу, який фактично не визнавав анексію Криму. І зараз піти на таку поступку… Це лише розпалює апетити Кремля, який саме тому через свою пропаганду підтвердив залучення північнокорейських військ. Таким чином Москва підвищує ціну своєї договороздатності, на яку вона поки що не може йти.
Інше – це те, що ми не бачимо реальної гарантії безпеки. Трамп сказав, що спочатку має припинитися війна, а потім ми будемо говорити про гарантії безпеки. Ні. Це так не працює. Тому що між Москвою і Вашингтоном є глобальний задум. Трампу треба припинити війну, заморозити її зараз і отримати премію миру.
Це так само, як Кіссінджер отримав нобелівську премію миру за мирне врегулювання конфлікту між північним та південним В’єтнамом, а за два роки війська північного В’єтнаму окупували південний В’єтнам, але Кіссінджер свою премію не повернув. Ми бачимо, що історія рухається по колу.
А Росії тим більше потрібне перемир’я. Зараз в неї пан такий: по максимуму перемолоти, спалити свого “біосміття”, щоб ці фронтовики не поверталися в Росії. Бо після Афганістану і двох чеченських кампаній – бандитизм, кримінал інваліди на вулицях, обіг зброї, обіг наркотиків, кришування організованої злочинності, проституція… Це все Росія вже бачила. І фактично Кремль по новому готується до цього всього. Він вже будує відповідну інфраструктуру, починаючи від Норвегії і закінчуючи зв’язуванням московського воєнного округу логістичними маршрутами з Білоруссю, будує рокадні дороги, розширює казарми…
Трамп пішов, Путін сказав, що він домовлявся з Трампом – і вдарить з новою силою, враховуючи помилки, ще більше знищуючи українців. Так, щоб притиснути нас до Дніпра, а то й погнати ще далі.
Ми на це не ідемо, ми не визнаємо окуповані території російськими. Ми зробили найбільшу поступку, коли визнали, що нам не вистачає сил, аби відвоювати наші території, сказали, що готові на замороження, але що ми завжди будемо прагнути повернути наші території. І це точно станеться за нашого життя. Ми маємо пройти такий складний шлях. Звісно, американці, м’яко кажучи, п’ють з нас кров.
Зараз питають, як ми без американської допомоги? Але ми і так чотири місяці її фактично не отримуємо. У нас зараз більша залежність по снарядах від Франції і Німеччини. Це при тому, що половина натовського калібру 155 міліметрів ми робимо самі. Patriot нам навіть не хочуть продавати. Нещодавно погодили систему DNS, коли ми можемо купити зброю у приватного виробника. Але це мізерна сума – 50 мільйонів доларів США, а за всю історію повномасштабного вторгнення ми змогли купити зброї – аж! – це сарказм – на 1,6 мільярди доларів США.
Тому що поки що це, м’яко кажучи, ні про що. Ми відкриті до співробітництва, до бізнесу. Хочете надра, хочете “Мотор Січ”, але ж дайте Patriot, щоб цю “Мотор Січ” прикрити. Тому ми і стали в позу і вперлися. Зверніть увагу, що з рідкісноземельними металами американці хотіли декілька разів наскочити – не вийшло. Хотіли взяли реванш за Овальний кабінет і сказали про визнання російського суверенітету над Кримом – зрозуміло, що цього не буде. І президент Зеленський прямо про це сказав.
Тому, якщо ми проявимо єдність, якщо ми дамо чіткий сигнал, що це не позиція президента, нашого вищого військово-політичного керівництва чи Сирського, Буданова чи когось іще, а позиція усього українського народу, нації і держави, яка виробляє далекобійні дрони, зброю, яка мілітаризується, яка має 800-тисячну армію – тоді США обламають зуби і будуть змушені проводити більш гнучку політику, якщо вони дійсно хочуть припинення цієї кровопролитної війни. Бо найбільшу поступку, як би там не було, ми уже зробили.
– Ви згадали про угоду про корисні копалини, яка була підписана. На жаль, там немає пункту про гарантії безпеки для України. На вашу точку зору, чи є сам факт такої угоди певною гарантією?
– Ні, сам факт угоди не є гарантією. Це була “хотєлка” Трампа. Як бачите, ми переломили позицію США, щоб це не були стосунки як із колонією в 19 столітті. Але сама по собі ця угода нічого не варта. Щоб вона реалізувалася, тут мають бути фінанси, західний капітал в Україні, і щоб цей капітал мав мотивацію захищати цю територію, ці 80% нашої держави. Також має бути зброя. Ці родовища, ці компанії мають прикривати Patriot, має бути сильна ППО тощо.
Так, ми погодилися на це. Це абсолютно нормальна робоча здорова історія. Але до практичної реалізації ще треба дійти. І це нерозривно пов’язано з гарантіями безпеки.
Нагадаю, що за попередньої каденції Трампа подібну угоду, але не на таких вигідних умовах, яку продавив офіційний Київ, було підписано з урядом Афганістану. Ми пам’ятаємо, чим закінчилася американська історія в Афганістані і чим закінчилася реалізація цієї угоди. Нічим. Реалізована вона не була.
– Останнє запитання – щодо перемир’я на 9 травня, яке оголосив Кремль. Чи вважаєте ви, що воно дійсно буде? Чи доречне воно зараз?
– Воно не доречне зараз. Як сказав президент, росіяни нервують, що ми їм зірвемо їхнє свято. Це головне свято їхньої “імперії”, головний шабаш. “9 мая” і “деды воевали” – це вже окрема релігія в РФ. Тому вони бояться нових кроків Сирського – що це пройде під звуки сирен і під вибухи українських дронів. Їм треба в цей день показати усьому світові свою міць і силу, але все це може перетворитися на загальнонаціональну ганьбу.
Кремль сподівається нас просто передавити, не сприймаючи нашу позицію про 30-денне перемир’я, позицію американців. Нагадаю, що в Саудівській Аравії саме американці вийшли з цією позицією, і ми на неї погодилися.
Добре, давайте починати хоча б з 30 днів, але давайте шукати реальні механізми моніторингу дотримання цього перемир’я. Бо минуле перемир’я передбачало скорочення на 70% використання дронів, артилерії і мінометів, тому що ми познищували снаряди. А перемир’я на Чорному морі краще забезпечували Сили оборони. Щойно воно почало діяти там, по нашій землі з акваторії Чорного моря знов полетіли “Калібри”.
Якщо Захід не запропонує нам щось взамін, наприклад, якусь фінансову підтримку, щоб ми в ці дні не били по РФ, то ми можемо від цього відмовитися. Але якщо таких пропозицій не буде, начувайтеся. В нас точно є можливості досягти Красної площі. Так, можливо, ми не потрапимо, бо там багато ППО. Але бахкатиме і сирена витиме. І всі святкування змушені будуть проводити в бункерах та бомбосховищах.
Принагідно запрошую усіх охочих ознайомитися з інформацією про 1 Центр рекрутингу Сухопутних військ ЗСУ за цим посиланням. Номер гарячої лінії 0 800 503 696.
Джерело: OBOZ.UA