Дебати щодо України свідчать, що ЄС не готовий приймати нових членів, - FT

У Брюсселі спостерігається невизначеність щодо потенційного розширення Європейського Союзу та поповнення новими членами. Франція і Німеччина вже виступили з пропозиціями внести зміни у процес вступу для країн-кандидатів, аби повноправне членство набувалось поступово в обмін на прогрес у втіленні реформ. 

Як йдеться у статті видання Financial Times, країни-кандидати на вступ до ЄС сподіваються на прогрес після років бездіяльності, але дехто в Брюсселі досі не мають впевненості щодо розширення блоку. 

Невизначеність щодо прийому нових країн-членів в Брюсселі

Впродовж 13 років Європейський Союз не приймав нових членів, але на тлі геополітичної нестабільності і конкуренції між великими державами зростає тиск, щоб знову відкрити ворота на вступ.   

"Однак, незважаючи на відчайдушне бажання створити відчуття колективної безпеки та мети за умов провокацій з боку Дональда Трампа, Брюссель все-одно охоплений невизначеністю щодо потенційного розширення", - йдеться у статті. 

При цьому, хоча лідери держав-кандидатів вимагають швидшого прогресу щодо їхніх заявок на вступ, і це відбувається в умовах тиску від нетерплячих і неспокійних виборців, нинішні голови урядів країн-членів ЄС стурбовані тим, що "структура блоку та їхні власні скептично налаштовані виборці не можуть впоратися зі свіжою кров’ю".  

Утім, спочатку передумови виглядали добре. Зокрема, після шоку від вторгнення Росії в Україну, розширення ЄС стало розглядатися як політика безпеки, а також як політична віха. "Прогрес прискорився після згасаючого десятиліття, що породило надії на нового члена в наступні кілька років", - йдеться у матеріалі. 

Для прикладу, Україна та Молдова, яким загрожує Москва, розпочали офіційні переговори щодо вимог вступу.

Чи не йдеться про порожні обіцянки для країн-кандидатів на вступ 

Як відзначає аналітик Інституту гуманітарних наук у Відні Ілір Деда, геополітичний хаос "створив момент тиску, аби серйозно подумати якою є Європа, і зробити переконливо вигідну пропозицію країнам, які прагнуть приєднатися". 

У намаганні відзначити колективну волю щодо прийняття нових членів, президенти Європейської комісії і Європейської Ради у червні назвали розширення "одною з найкращих історій успіху Євросоюзу". 

"Пропозиція ЄС, яка стосується миру, стабільності й можливостей - не має собі рівних. Розширення – це стратегічний вибір", - йшлося у спільній заяві Урслуи фон дер Ляєн і Антоніу Кошти. 

Однак, потенційні майбутні набувачі членства починають замислюватися над тим, чи лідери ЄС не говорять про порожні обіцянки.

Водночас, Брюссель обмірковує всебічні зміни процесу вступу, що передбачатимуть дедалі більш поступову інтеграцію в міру демонстрації країнами-кандидатами успіху. 

"Внутрішньо розглядаючи це як спосіб відповідального зростання і зміцнення довіри, деякі країни-кандидати вбачають у цих пропозиціях шлях до багаторівневої системи членства, яка може ще більше ускладнити процес", - відзначається у матеріалі. 

Стверджується, що багато країн-кандидатів вже уникають непопулярних або незручних реформ, бо не довіряють обіцянкам Брюсселя щодо винагород, водночас Брюссель дорікає їм за нездатність ухвалити необхідне законодавство.

Настав час прийняти нових членів "зараз або ніколи"

Як додає аналітик Ілір Деда, зростає відчуття, що ЄС має продемонструвати серйозність своїх намірів щодо прийняття нових членів. "Або зараз, або ніколи", - вважає експерт. На його думку, бездіяльність матиме "катастрофічні наслідки не лише для [країн-кандидатів], але й для ЄС", оскільки довіра до Євросоюзу постраждає як у внутрішньому, так і глобальному вимірі. Аналітик відстоює думку, що "такого сценарію потрібно уникнути будь-якою ціною".

З грудня 2024-го року країни-кандидати разом вже закрили 18 переговорних розділів щодо набуття членства у своїх відповідних процесах узгодження. Для порівняння, за десятиліття до того було закрито лише чотири розділи. Для прикладу, Чорногорія вже перетнула половину переговорного процесу з 33 розділів. Україна та Молдова відкрили свої перші розділи у червні, а Албанія почала закривати свої перші розділи.

За словами комісарки ЄС з розширення Марти Кос, процес розширення – це "переформування європейської політичної та безпекової архітектури для створення Європи, здатної конкурувати з іншими великими світовими державами". 

Як відзначає Financial Times, ніде це не є таким очевидним, як в Україні, чиї Збройні сили є одними з найбільших у Європі, найкраще озброєних і, звичайно, найбільш загартованих у боях. Тому, "країни-члени ЄС хочуть, аби Київ і його грізні військові сили були в їхній команді, а не були сердито ображеними на периферії".

"Але ці переваги мають колосальний зворотний бік. Офіційні особи ЄС визнають, що масштаби занепокоєння щодо корупції, незалежності судової влади та інших фундаментальних цінностей блоку означають, що країні не було б надано офіційного дозволу на процес вступу без вторгнення Росії", - стверджується у матеріалі. 

Протиріччя на шляху вступу України до ЄС

Водночас, вимога Києва щодо швидкого вступу "наступного року" в межах можливої мирної угоди з Росією змусили Брюссель серйозно задуматись, чи може знадобитися новий підхід до розширення, щоб відповідати новим політичним реаліям.

Високопосадовець ЄС, залучений до переговорів з Києвом, підкреслював, що заявлена мета вступу до 1 січня 2027-го року була "криком про допомогу".  

"Зеленський знав, що це було неможливим. Але йому потрібно було надіслати нам однозначний сигнал, а також українським громадянам, що звичайний підхід до вступу не буде достатнім", - відзначив посадовець. 

Високопоставлений дипломат ЄС каже, що Україна представляє складну дилему. 

"Ви не можете привезти в ЄС країну з 40-мільйонним населенням, яка у глобальному списку корупції посідає 104 місце. Це було б глузуванням над усім проєктом. Але ви також не можете залишати її напризволяще. Усі можуть бачити, що Україні знажобиться зщось від нас, аби полегшити [довге очікування на повноправне членство]", - наголошує дипломат. 

Дебати щодо перспектив України свідчить про неготовність ЄС до прийому нових членів

Разом з тим, як відзначає Financial Times, незважаючи на всі надії та очікування в країнах-кандидатах, залишається основне питання: "Чи готовий ЄС до нових членів, незалежно від того, чи готові нові члени до блоку?".

"Найбільший вплив України на дебати щодо розширення, безумовно, полягає в тому, що це чітко дає зрозуміти, наскільки ми не готові до нових членів. Нам також потрібні внутрішні зобов’язання щодо реформ", - каже високопосадовець ЄС

До того ж, оскільки риторика стосовно розширення набирає обертів, столиці країн-членів ЄС вивчають шляхи потенційної зміни процесу вступу або навіть кінцевого результату.

Для прикладу, Франція і Німеччина поширили початкові пропозиції, які би запропонували поетапну модель поступової інтеграції з розширенням переваг від членства в обмін на етапи втілення реформ. Таке бачення пропонується замість усталеної системи повного членства після завершення всього процесу.

З огляду на пропозиції Франції та Німеччини, які отримали загалом помірковану реакцію з боку решти ЄС, Брюссель має намір опублікувати власні пропозиції щодо потенційної реформи розширення. Ця реформа може передбачати, як відзначає комісарка Марта Кос, технічну оцінку впливу збільшення кількості членів на операції та політику ЄС, а також пропозиції щодо поступової інтеграції.

У країнах-кандидатах ставлення до можливого членства "на півдорозі" неоднозначне. Київ загалом відкидає будь-що, що не передбачає повноправного членства, тоді як Белград сигналізує про відкритість до цієї ідеї.

Членство України в ЄС - головні новини

Як повідомляв УНІАН, Марта Кос відзначає, що процес набуття членства не передбачає чіткого визначення конкретних дат, але за умови виконання Україною усіх необхідних зобов’язань і втілення реформ цілком можливо, що Україна стане готовою вступити до Євросоюзу до 2030 року. 

Не всі країни-члени підтримують прискорений вступ України. Наприклад, проти цього виступає Угорщина.