Замість розширення ЄС: ексдепутат британського парламенту запропонував створити новий союз

Багато людей того покоління завжди були атлантистами. У 1987 році президент США Рональд Рейган прийшов до Бранденбурзьких воріт у Берліні й закликав радянського лідера Михайла Горбачова "знести цю стіну". Три роки по тому, 3 жовтня 1990 року, відбулося об’єднання Німеччини. Холодна війна закінчилася, вільний світ переміг, а союз народів Британії, Америки та Західної Європи здобув свою найбільшу перемогу.

Важко не відчути ностальгію, озираючись на ті простіші часи. Але канадський прем’єр-міністр Марк Карні мав рацію, коли заявив: "Ностальгія – це не стратегія". Британці, а також їхні друзі в Європі та Україні мають зустріти нову реальність віч-на-віч і позбутися упереджень, які досі сковували їхні дії, пише екс-депутат парламенту від Консервативної партії Нік Боулз у матеріалі для The Spectator.

Однак, за його словами, попереду – вирішення безлічі проблем. Британія має усунути збитки, яких Brexit завдав інвестиціям у бізнес та торгівлі товарами, щоб відновити зростання рівня життя та вкладати набагато більше коштів у безпеку й оборону. Європа ж має дерегулювати свою економіку та знайти спосіб повніше інтегрувати Україну й країни Західних Балкан у свій економічний і політичний союз, не спричиняючи нових хвиль міграції та не підриваючи європейської єдності.

Україна, у свою чергу, має здобути перемогу у своїй боротьбі з Росією, відновити економіку та викувати своє політичне майбутнє в рамках Європи. "Усім разом належить побудувати очолюване Європою НАТО, яке зможе пережити (але не прискорити) відхід Америки та стримувати російську імперію ще 80 років", – пише Боулз.

Автор пропонує взятися за ці проблеми окремо й вирішувати їх по частинах: статус асоційованого членства для майбутніх членів ЄС, "коаліції охочих" для гарантій безпеки України, тісніші економічні зв’язки між Великою Британією та ЄС, призначення європейського Верховного головнокомандувача в НАТО.

Що необхідно зробити

Боулз пише, що потрібна нова угода, завдяки якій Велика Британія, Україна та Європа зможуть відповісти на загрози майбутнього та знайти новий спосіб співпраці з Північною Америкою (США та Канадою). За його словами, слід заснувати нову європейську конфедерацію, щоб надати ваги економічній співпраці та співпраці у сфері безпеки між країнами ЄС і країнами "зовнішнього кільця" Європи.

Ця угода має вирішити кілька завдань. По-перше, переформатувати НАТО в очолюваний Європою альянс, де Велика Британія та європейські держави візьмуть на себе дедалі більшу відповідальність за оборону – в обмін на довгострокову угоду про безмитну торгівлю зі США та Канадою.

По-друге, закріпити загальноєвропейські оборонні зобов’язання ключових країн поза межами ЄС – Великої Британії та України – в обмін на повноцінну участь у єдиному європейському ринку товарів. Зокрема, Велика Британія має вкладати не менше 3,5 % ВВП у оновлення флоту для захисту західного морського кордону Європи та поширити на континент (згодом – і на Україну) захист свого ядерного стримування.

Україна ж, за його словами, має утримувати велику постійну армію для захисту східного сухопутного кордону Європи та ділитися своїми передовими оборонними технологіями з союзниками.

По-третє, запросити неєвропейські "середні держави", які поділяють демократичні цінності (Канаду, Японію, Південну Корею, Індію), до домовленостей щодо захисту критичних вузьких місць на кшталт Ормузької протоки, щодо поставок критично важливих мінералів та з інших спільних питань, таких як безпека штучного інтелекту.

Така угода, ймовірно, вимагатиме одного або кількох договорів і може призвести до створення нової організації, яка закріпить економічні зобов’язання та зобов’язання у сфері безпеки, що пов’язують країни ЄС із Великою Британією та Україною.

При цьому в матеріалі зазначається, що ідея повернення Великої Британії до ЄС скоріше нервує прихильників Європи по обидва боки Ла-Маншу, ніж надихає: переговори можуть затягнутися на роки й знову закінчитися сльозами. До того ж навіть повернення Великої Британії до ЄС саме по собі не вирішило б нагальну проблему безпеки – реваншистську Росію та Америку, що відступає.

Нові проблеми вимагають нових відповідей, і незабаром

Тому лідери Великої Британії, України та Європи мають зробити пріоритетом створення нової структури, яка надає рівну вагу і безпеці, і процвітанню, відкрита для всіх європейців – як усередині ЄС, так і за його межами – і прагне до тісного залучення Канади та Туреччини.

Ці принципи призвели б до відродження старої ідеї, вперше запропонованої президентом Франції Франсуа Міттераном у 1989 році та започаткованої разом із президентом Чехословаччини Вацлавом Гавелом у Празі в 1991-му – створення європейської конфедерації. Нещодавно її відродив колишній прем’єр Італії Енріко Летта після повномасштабного вторгнення в Україну, побачивши в ній "друге коло" європейської організації заради спільних правил і гарантій безпеки, тоді як ЄС залишався б "ядром".

Схожу, але ще більш вільну ідею запропонував і президент Франції Еммануель Макрон – "Європейське політичне співтовариство" (ЄПС), створене у 2022 році. Воно об’єднує лідерів 47 європейських країн для координації відповідей на спільні виклики: безпеку, енергетику, нелегальну міграцію. Але на тлі стрімкого розвороту американської політики щодо безпеки Європи настав час ЄПС перетворитися на щось більш амбітне й потужне – по суті, на європейську конфедерацію.

"Ця пропозиція кидає виклик багатьом усталеним уявленням: зобов’язанню британських прем’єрів після Brexit залишатися поза єдиним ринком, наполяганню ЄС ділитися його вигодами лише з країнами, що приймають свободу пересування людей, а також змушує Україну та інших кандидатів прийняти проміжний етап на шляху до повноправного членства", – пише Боулз.

Багато хто запитає, навіщо урядам йти на компроміси, які раніше виключалися. Відповідь, за словами експерта, проста: світ змінився, і змінюватися треба разом із ним. Якщо жорстко дотримуватися колишніх формул і спостерігати з боку, як два гегемони, що змагаються між собою, порушують правила, то постраждають усі – разом із процвітанням і безпекою кожного у Британії, Україні та Європі.

Раніше УНІАН повідомляв, що Україна не вступить до НАТО, але це не поразка для Києва.