Практична реалізація угоди про корисні копалини України та США триватиме довгий час – перша фінансова віддача від співпраці може розпочатися лише через 10 років або навіть більше. При цьому є потенційні труднощі із введенням в експлуатацію нових родовищ. Крім того, для цього знадобляться чималі кошти.
Про ймовірні складнощі повідомили Reuters іNew York Times (NYT), посилаючись на висновки консультантів із гірничодобувної промисловості. Серед основних перешкод для практичного застосування угоди надрах вони називають:
- відсутність підтверджених даних про рентабельність родовищ.
- наявність зруйнованої інфраструктури та енергетичної системи через продовження війни Росії проти України;
- розташування частини родовищ на окупованих Росією територіях;
- настрої інвесторів, яких турбують низький рівень безпеки та невизначеність.
Хоча Україна має запаси 22 із 34 ресурсів, визначених ЄС як “критично важливі”, в країні поки немає працюючих родовищ, економічна вигідна яких була б підтверджена. До вторгнення Росії у 2022 році видача нових ліцензій на видобуток вже була повільною, а тепер ситуація ускладнилася.
Угода передбачає створення спільного інвестиційного фонду, доходи до якого надходитимуть від роялті та угод про розподіл продукції лише за новими ліцензіями. Однак конкретні фінансові умови поки що не визначені. Крім того, угода не містить конкретних гарантій безпеки для України, наголошують видання.
“Без покращення ситуації з безпекою та значних інвестицій прогрес буде обмеженим”, – констатують у Reuters. Зокрема, для проведення належних досліджень родовищ можуть знадобитися роки.
“У середньому потрібно 18 років після знаходження життєздатного родовища, щоб перейти до видобутку”, – сказала директорка Програми безпеки критичних мінералів у Центрі стратегічних та міжнародних досліджень Грейслін Баскаран.
Водночас експерти не заперечують і великого потенціалу слідки, якщо перешкоди будуть усунені. За оцінками уряду України, в країні знаходиться 5% найважливіших сировинних ресурсів у світі, включаючи літій, титан, уран та графіт.
“Одна з привабливих особливостей України полягає в тому, що у глобальному масштабі багато запасів було накопичено китайцями, і Україна сповнена невикористаного потенціалу“, – додала Баскаран.
Директор зі стратегії UkrLithiumMining Денис Альошин упевнений: угода зі Сполученими Штатами про видобуток корисних копалин надасть нові можливості для українського гірничодобувного сектору”. Особливо враховуючи, скільки капіталу необхідно для успіху проекту.
Так, він зазначив, що компанія придбала ліцензію на рудник у 2017 році й сподівається розпочати видобуток літію до 2029 року, але все ще потребує вкладень у 350 млн доларів, щоб завершити проект. “Україні історично не вистачало прямих іноземних інвестицій “, – сказав Альошин, але попередив, що суттєвий прогрес малоймовірний, доки триває війна.
Крім того, угода також підвищує перспективи розробки газу та нафти у Чорному морі та, можливо, навіть в Азовському морі. Це є безпосередніми можливостями для прибуткових проєктів, зазначила віцепрезидентка Київської школи економіки Наталія Шаповал.
Раніше OBOZ.UA розповів про те, що передбачає угоду про надра і що слід знати про українські рідкісноземельні метали. Зокрема, ми дізналися, скільки насправді коштують корисні копалини України та що отримають США.
Угода про корисні копалини між Україною та США була підписана 1 травня у Вашингтоні. З української сторони документ підписала Міністр економіки Юлія Свириденко. Меморандум із американської сторони підписав міністр фінансів США Скотт Бессент.
Пізніше в Україні та США офіційно опублікували текст угоди про корисні копалини та створення спільного інвестиційного фонду. Документ, який ще має ратифікувати Верховна Рада, стосується родовищ 57 мінералів. Також у ньому прописано положення про військову допомогу США – воно може стати американським внеском у фонд.
Джерело: OBOZ.UA